Про польову перспективу

 

Людину неможливо зрозуміти окремо від світу, у якому вона живе.

Наші переживання формуються у стосунках з іншими людьми, у професійному середовищі, культурі, суспільстві та конкретному історичному моменті. Те, що відбувається з нами, завжди певною мірою пов’язане з тим, де, коли, поруч із ким і за яких умов це відбувається.

Саме тому одним із важливих принципів роботи Українського Інституту Прикладної Психології та Психотерапії є польова перспектива.

Для нас це передусім спосіб бачення - людини, психологічних процесів, психотерапії, навчання, організацій і суспільних явищ.

 

Що ми називаємо полем?

Коли ми говоримо про поле, йдеться не просто про «оточення» людини.

Якщо говорити просто, поле - це сукупність умов і взаємозв’язків, у яких у конкретний момент виникає певний досвід: люди, стосунки між ними, середовище, культура, історичний і соціальний контекст, тілесний стан, попередній досвід та актуальна ситуація.

Людина є частиною цього поля і водночас сама впливає на нього.

Тому поряд із питанням:

«Що відбувається з цією людиною?»

польова перспектива додає інші:

«У якій ситуації це з нею відбувається?»
«Що в цьому середовищі підтримує такий досвід?»
«Як людина і середовище впливають одне на одного?»
«Що ми побачимо, якщо подивимося не лише на окрему людину, а на всю ситуацію?»

Ця різниця може здаватися невеликою, але вона суттєво змінює спосіб мислення фахівця.

 

Не лише «чому людина така?», а «що тут відбувається?»

Польова перспектива не заперечує індивідуальних особливостей людини, її характеру, досвіду чи способів реагування. Але пропонує не зупинятися лише на них.

Замість того щоб розглядати певну поведінку як властивість самої людини, ми можемо дослідити ситуацію, у якій саме такий спосіб поведінки виникає і набуває сенсу.

Наприклад, мовчання може бути проявом розгубленості, способом захистити себе, реакцією на небезпеку, особливістю стосунків або відповіддю на те, що відбувається просто зараз.

Саме контекст допомагає побачити різницю.

Тому польова перспектива дозволяє не поспішати з поясненнями та оцінками, а спочатку досліджувати функцію реакції, умови її виникнення і взаємозв’язки, частиною яких вона є.

 

Ми не просто перебуваємо в полі, ми його створюємо

Польова перспектива передбачає ще одну важливу річ: спостерігач не перебуває поза ситуацією.

Психотерапевт своєю присутністю впливає на терапевтичний процес. Викладач - на навчальну групу. Керівник - на команду. Дослідник - на ситуацію дослідження.

І цей вплив взаємний.

Те, що виникає між людьми, не належить лише комусь одному. Воно формується у взаємодії - у тому, як ми зустрічаємося, реагуємо одне на одного, наближаємося, віддаляємося, говоримо або мовчимо.

Навіть коли ми нічого свідомо не робимо, наша присутність уже є частиною того, що відбувається.

 

Що змінює польова перспектива на практиці?

Вона допомагає бачити складні психологічні процеси не ізольовано, а в системі взаємозв’язків.

У психотерапії це означає досліджувати не лише внутрішній світ клієнта, а й те, як його досвід виникає та проявляється у стосунках і безпосередньо в терапевтичному контакті.

У навчанні - звертати увагу не лише на зміст програми, а й на процеси, що відбуваються у групі та впливають на засвоєння досвіду.

У роботі з організаціями - бачити за поведінкою окремої людини структуру взаємодії, правила, культуру та процеси всієї системи.

У дослідженнях - враховувати контекст, у якому виникають отримані дані, і не відокремлювати психологічні явища від соціальної реальності.

 

Чому польова перспектива важлива для УІППП

Український Інститут Прикладної Психології та Психотерапії працює на перетині кількох напрямів - професійної освіти, психотерапії, психологічної практики, наукових досліджень і роботи з організаціями.

Тому польова перспектива для УІППП - не окремий напрям діяльності. Вона є способом організації нашого професійного мислення.

Для нас важливо досліджувати не лише індивідуальні психологічні процеси, а й ширший контекст, у якому вони виникають: стосунки, групи, організації, культуру, суспільні зміни та історичний момент.

Особливо важливим такий погляд є сьогодні, коли досвід людей в Україні неможливо розглядати окремо від реальності, у якій ми живемо.

Іноді, щоб краще зрозуміти людину, потрібно подивитися ширше навколо.

Побачити стосунки.
Контекст.
Історію.
Середовище.
Те, що виникає між людьми просто зараз.

Саме такий погляд ми прагнемо розвивати в УІППП - у психотерапії, навчанні, дослідженнях і роботі з організаціями.